Коли в 2010 році у СумДУ з метою оцінки потенціалу, рівня роботи інститутів та
факультетів та стимулювання рівня підвищення якості їх роботи була запроваджена
«Методика визначення рейтингу структурних підрозділів СумДУ» (наказ №608-І від
15.07.2010), ніхто з нас не підозрював, що за 15 років ми дійдемо до вершини. Тривалий
час серед інститутів і факультетів нашого університету домінували структурні підрозділи
з великою кількістю штатних посад та мали переважно економіко-технічне спрямування,
гуманітарні та медико-біологічні кафедри як правило, «пасли задніх».
Кафедра патологічної анатомії поступово наближалася до призових місць – спочатку
в Медичному інституті, а потім, починаючи з 2018 року, наш колектив починає займати
п’єдестал (ІІІ та ІІ місця у загальноуніверситетському рейтингу). Статус «невипускової
кафедри» не дозволяв отримати повне визнання, але після деяких коректив та правок у
«Методиках визначення рейтингу структурних підрозділів СумДУ» стало можливим
конкурувати з усіма структурними підрозділами.
Запорукою успіху є побудований під керівництвом проф. Анатолія Романюка
колектив, де кожен «і швець, і жнець, і на дуді грець». Незважаючи на значний обсяг і
різноманіття обов’язків та роботи, правильна диверсифікація навантаження у невеликому
колективі допомогли суттєво підвищити ефективність. Вирішальним у досягненні високих
показників у колективі є креативна атмосфера, наявність академічної свободи, можливість
наукового і кар’єрного росту, доброзичлива конкуренція і взаємна підтримка.
Цьогоріч головні досягнення кафедри патологічної анатомії зосередилися у
підготовці наукових кадрів (3 захищені дисертації на здобуття доктора філософії),
активній публікаційній активності, господарській діяльності (Науковий центр
патоморфологічних досліджень кафедри черговий рік показує свій сталий розвиток),
добре представлення результатів діяльності у Інтернет та медіа. Це і є складові успіху
кафедри патологічної анатомії, що дозволили отримати пристойний результат у непростий
час воєнного лихоліття. Незважаючи на критичне зменшення педагогічного навантаження
і штатних одиниць, патологоанатоми все-таки дозбирали свій «фул-хаус» місць на
п’єдесталі, зберігаючи надії на краще майбутнє.
